На фермі ніколи не буде молока, якщо не буде культури заготівлі та згодовування кормів — переконаний Олексій Германюк, заступник директора з тваринництва ПОСП «Нападівське».

Для сучасних фермерів вже стало аксі- омою те, що молоко у корови на язиці. Тож питанню годівлі потрібно приділяти не менше уваги, ніж вибору доїльного обладнання чи купівлі племінного молодняку.

Олексію Анатолійовичу, ПОСП «Нападівське» має дуже пристойні надої — понад 9 тис. кілограмів на голову за лактацію. Яким чином і завдяки чому вам вдалося досягнути цього?

– Насамперед завдяки якості об’ємистих кормів, їх правильній заготівлі, зберіганню та роздачі їх тваринам. Корова — це ніби завод із виробництва молока, і для неї дуже великим навантаженням є споживання такої кількості корму, яку треба перетво- рити на 9 тис. кілограмів молока. Раціон, який ми згодовуємо коровам для кожної фізіологічної стадії, статевовікової групи, для кожної фази лактації, є різним. І це дуже правильно. Тут надважливо збалансувати раціон і здійснювати жорсткий контроль. Ми постійно контролюємо вгодованість тварин і порівнюємо її з продуктивністю. Може бути, тварина перетворює корм не на молоко, а на підшкірний жир, що призводить до порушення обміну речовин. Що ще контролюємо? Якість інгредієнтів корму. Раз в два місяці корма відправляються на лабораторний аналіз.

Однозначно, крім якості кормів і струк- тури раціону приблизно наполовину успіх залежить і від організації роботи на фермі. Потрібно правильно спланувати всі операції. Ми намагаємось виконувати 45 основних функцій управління, без яких не можливий результат планування, організація, контроль, аналіз. На фермі на кожного працівника розроблена програма протоколів та виконання дій, які мають дотримуватися та звітувати по факту виконання. Це в свою чергу допомагає автоматизувати роботу персонала, отримати інформацію в повному обсязі та вчасно відреагувати керівнику, якщо є відхилення.

Звичайно, високі надої передбачають і високопротеїнову годівлю. Однак, з другого боку, така годівля може бути різною. Наприклад, є раціони з 16% протеїну, є з 18%. Тут потрібно, щоб кожен власник ферми вирішував для  себе сам, який результат він хоче отримати.

Високопротеїнові раціони — річ хороша, але й небезпечна. Часто у гонитві за великими надоями фермери змушені вибраковувати своїх, подекуди найкращих щодо надоїв, корів. Бо раціони з великим відсотком концентрованих кормів — це завжди проблеми зі здоров’ям тварин.

– Однозначно. Проте потрібно дивитися на відсоток введення концентратів у раціон та споживання в сухій речовині. Тут треба бути обережним і пам’ятати, що в першу чергу годують не корову а рубець, який обов’язково відреагує збоями травлення на помилки чи недбале ставлення.

Велика увага завжди приділяється купівлі доїльного обладнання, але, мабуть, вибір техніки для приготування та роздавання кормів — справа також мегавідповідальна.

– Розповім із власного досвіду. Раніше в нас був звичайний кормороздавач, який завантажував корм за допомогою ковша. Він непоганий, але використання ковша псувало у результаті корм, бо, коли брали цим агрегатом, скажімо, силос чи сінаж у тран- шеї, всередину потрапляло зайве повітря, яке призводило до загнивання кормів. Корм розкидався, його потім проблематично було знову підгортати тощо. Крім того, причіпні кормороздавачі потребували обслуговування двох працівників.

Тому ми нещодавно придбали кормороздавач Siloking Selfline. Це самохідний агрегат, який гарантує високу якість підбирання кормів та їх роздачі, з ним у нас витрати пального зменшилися майже на 15%. Кормороздавач Siloking гарантує ефективний контроль змішування кормів, контроль того, наскільки дотримується закладена в раціон рецептура. І звичайно він краще контролює якість завантаження.

Часто техніка відмінної якості, а от робота сервісної служби шкутильгає…

– Таке, дійсно, буває. Однак сервісна служба компанії Siloking працює як годинник. Завжди на зв’язку, завжди готові відповісти на усі питання, приїхати, вчасно привезти потрібну деталь, проконсультувати. І все це по першому ж дзвінку.

Що змінилося, коли цей корморозда- вач з’явився на підприємстві?

– Ми забули, що це таке зайві витрати кормів внаслідок їх передчасного псування. Раніше у нас було до 10% зіпсованого корму, зараз ці витрати скоротилися до 3%. Крім того, цей кормороздавач гарантує рівномірний зріз площі силосу, яку він бере у силосній траншеї, неможливість потрапляння повітря у траншею корму тощо. Оптимізує виробничий процес, швидко готує кормосуміш, якісно контролює раціони за рахунок компютерного оснащення техніки. Продумана конструкція самохідного змішувача-кормороздавача SILOKING дозволяє виробляти кормосуміші, що відрізняються абсолютною гомогенність та ідеальною структурою.

 

Крім того, висока швидкість завантажен- ня кормів дозволяє уникнути їх втрат і точно координувати роздачу кормосуміші, тобто вивантажувати корм саме там, де слід.

Які цілі ставите щодо подальшого роз- витку тваринництва в господарстві?

– Збільшення поголів’я та продуктивності стада, покращення показників відтворення. Плануємо розширення господарства до 1,2 тис. голів фуражних корів. На сьогодні маємо 750 голів. Хоча колись нам у спадок дісталося 45 абсолютно занедбаних, голодних, недоглянутих корів з надоєм до 4 тис. літрів на сьогодні (лише за чотири роки) ми вже більш ніж вдвоє збільшили цей показ- ник. Тож сьогодні надоюємо по 9,2 тис. літрів молока на корову. Щороку ми нарощуємо по 1000–1500 літрів молока на корову. Це відбувається шляхом покращення селекції, годівлі, догляду за тваринами, ветеринарно- го обслуговування, менеджменту загалом.

Спочатку до тих корів, що лишилися у спадок, ми докуповували корів у населення, бо комплектуватися було важко, згодом почали закуповувати телиць у спеціалізованих племінних господарств України, Чехії.

Сьогодні покращуємо стадо шляхом осі- меніння наших корів і телиць канадським і американським сіменем.

 Зараз багато говорять про використан- ня захищеного жиру в годівлі корів. Чи доцільним є його згодовування?

– Захищений жир – це високоенерге- тична кормова добавка до раціону корів, як правило з пальмової олії. Але в сирому вигляді його згодовувати не можна, це нега- тивно повпливає на роботу рубця та завдасть шкоди здоров’ю корови, його капсолюють, унеможливлюють розщеплення в рубці. Тому він називається захищений. Ось тут я не впевнений наскільки в умовах «нашого» ринку можна довіряти виробникам. Ще один негатив — це його ціна. Минулого року 1 кілограм коштував більше 20 грн при його введенні в раціон 450 грам на голову. Коли в той самий час 1 кг кукурудзяної дерті — 2 грн. З позитиву — можливість використати як добавку до раціону та збільшити надої та покращити сервіс-період в стаді або змен- шити в раціоні кількість енергетичних концкормів, якщо їхня кількість перевищує ліміт, не втрачаючи при цьому продуктивність.

У себе в господарстві його не використовуємо.

Якщо є проблема із якістю об’ємних кормів, немає належної поживності кормів, у такому разі без спеціальних добавок, які б тримали рівень надоїв на належному рівні, не обійтися.

Якось відвідувала ферму,  де  сінаж і силос закладають без застосування кон- сервантів. Якщо це можливо, то чому тоді соковиті корми все ще зберігають, застосовуючи засоби для консервації?

– Насправді це не так складно зробити, навіть заготовляючи великі партії  сінажу чи силосу. Все залежить від стадії вагітації рослини при скошуванні (кінець бутонізації), висоти зрізу (люцерна мін. 5 см), вмісту вологи силосованої маси (60-65%) та нала- штування заготівельної техніки (клостридії від землі). Але при умові виконання вище переліченого усе це може зіпсувати погода. Тому ми перестраховуємося та використовуємо інокулянти, які містять молочно-кислі бактерії, які допомагають процесу сквашу- вання та містять ферменти, які поглинають та  призупиняють  розвиток  гнилосних  бактерій. Тому кожен має зважити всі ризики та прийняти правильне рішення.

Які вимоги у ПОСП «Нападівське» висувають до приготування кормів?

– Ми  завжди  приділяємо  багато  уваги якості об’ємних кормів адже це наші майбут-ні надої та здоровя корів. Починаючи з поля і закінчуючи споживанням цього корму коровами. Ми намагаємося спланувати роботу згідно технології та чітко виконувати її. На мою думку надзвичайно важлива співпраця та взаємодія між головним агрономом та головним зоотехніком. При заготівлі кормів усі рішення мають бути прийняті разом. Велика помилка на господарствах, я рахую, де зоотехнік чекає на фермі коли йому привезуть корма. Агроному потрібна урожайність а зоотехніку поживність. Чим пізніше скошена люцерна тим більша урожайність та менша поживність і перетравність від яких на пряму залежить рівень надоїв на фермі. На нашому підприємстві ця співпраця налагоджена директором, який особисто координує та контролює роботу спеціалістів.

nataly.kolos@agpmedia.com.ua

The Ukrainian Farmer, квітень 2016 року